Всем Привет! у меня вопрос по поводу биометрического паспорта. Я подала документы 19 июля, заплатила за срочный. Мне сказали, что сейчас срочный делается за две недели. В моем случае уже пошла пятая, а паспорта все нет. Я конечно понимаю, что сейчас наплыв, но как для срочного получения на мой взгляд они затягивают. Мне сейчас в голову приходят мысли, что возможно СМС ко мне не дошла... Расскажите как у вас обстояли дела? Особенно, если вы подавали документы в июле. Возможно стоит позвонить им спросить? Или это бесполезно?
Конкурс фентезійних історій «Брама» був натхненний оповіданням «Маланка» Остапа Українця.
Дедлайн: 31 серпня
Вимоги: До конкурсу приймаються твори обсягом до 7500 слів, згідно зі стандартами найрейтинговішої в світі фантастики премії Неб’юли, яку щорічно вручає Американське товариство письменників-фантастів (SFWA).
Приймаються виключно твори, які ще не публікувалися як у паперовому, так і в електронному вигляді (разові публікації уривків твору на персональних сторінках в соціальних мережах, блогах чи на персональних сайтах дозволяються).
Призовий фонд: Автори кращих творів отримають наступні винагороди: 1 місце: 10 000 гривень і символічний ключ від Брами; 2 місце: 5 000 гривень; 3 місце: 1 000 гривень (за умовами конкурсу 5 авторів можуть отримати третє місце).
20 кращих творів (кількість може переглядатися організаторами конкурсу), поданих на конкурс, вийдуть окремою книгою, яка представлятиметься на Форумі видавців та розповсюджуватиметься у книгарнях. . Детальніше
Расскажите своим родителям или бабушкам и дедушкам — пусть им будет веселее
Хватит думать, что жизнь на пенсии — это сплетни на лавочке, диван и телек! Теперь люди на пенсии занимаются йогой, танцуют диско, ходят на мастер-классы и ведут насыщенную жизнь. На днях у них появилось место, где можно заниматься всем этим, а еще общаться с единомышленниками, смотреть фильмы под открытым небом и пить бесплатную газировку из автомата.
Такий він весь тонкий, голубокровий, інтелектуальній, лінивий і йобнутий (с)
Деснянский р-н, поликлиника на Драйзера. Теперь ко всем врачам (кроме женской консультации) можно попасть по предварительной записи, сделанной по телефону или в режиме онлайн.
Маім Бялик, американська вчена та акторка, відома за роллю Емі Фари Фаулер у серіалі «Теорія Великого вибуху», відвідала Київ для зйомок рекламного відео, і написала на своєму ресурсі GrokNation зворушливий текст про історію власної родини, що постраждала від переслідувань євреїв під час Другої світової війни. Platfor.ma публікує його переклад.
Я щойно повернулась з України. Я провела три дні у її столиці – Києві, два з яких минули на знімальному майданчику, де я сиділа по 14 годин. Але у вільний час я досліджувала Київ і з'ясувала, що це захоплююче і красиве місто.
Коли мені сказали, що я зніматиму рекламний ролик у Києві, я розхвилювалась. Я безліч разів чула про політичні заворушення в новинах про Україну, але насправді знала дуже мало і мусила провести певні дослідження. Правда в тім, якщо чесно, що навіть якби моє життя залежало від цього, я не могла б знайти Київ на карті. Я б підібралась близько, але буквально не мала жодної підказки, де були ті міста, про які я чула в Україні.
Можливо, це не звучить аж так незвично – не знати багато про цю частину світу, оскільки американці, як правило, взагалі не розуміють, де знаходиться щось у світі – це частина нашого імперіалістського шарму! Але я напівукраїнка. І це має сенс: якщо ти частково українка, то можеш знати кілька речей про Україну. Насправді, останнього дня в Києві я з'ясувала, що місто, до якого найближче жила моя угорська бабуся перед війною, зараз є частиною української території. Тож технічно я українка на ¾. Кордони – це цікаво. Як і ідентичність.
Я ніколи не знала багато про Україну, бо моя родина звідти втекла. І все, що я знаю про Центральну та Східну Європу, поєднується зі, здебільшого, трагічними сімейними історіями, а також книгами та лекціями Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, де я прослухала численні курси про Другу світову війну та єврейське населення Центральної та Східної Європи.
читать дальшеЯ знаю, це звучить дещо дратівливо – чути, як я говорю про війну. І мене, і багатьох євреїв звинувачують у набридливості з нашими історіями переслідувань та зануренні в страждання і Голокост. Та ось у чому справа: життя моїх дідуся та бабусі змінилося через погроми та нацистський режим, який прагнув стерти євреїв, як і інші групи населення, з лиця землі. Цей вид геноциду не має аналогів у світовій історії. Мої дідусь та бабуся жили у часи, коли вони буквально були змушені бігти, щоб вижити. І я виросла з цим: одна бабуся не могла говорити про війну, бо починала плакати так важко, що я припиняла розпитувати; інша відмовилась від свого польського громадянства, і я усвідомила той факт, що вона виросла в Польщі, лише коли мені було 30. Мій польський дідусь не мав нічого хорошого, щоб розповісти про Польщу; він жив у переслідуваннях, бо був етнічним євреєм. Ось якою хвилюючою ця частина світу була для моєї родини; я виросла з усвідомленням, що наша ідентичність завжди була яскраво і безсумнівно єврейською – незалежно від країни, в яку ми намагалися вписатися.
Тож, коли я з’ясувала, що подорожуватиму до Києва, я була схвильована. Ми ж втекли звідти. Навіщо повертатись? Ми гуляли цими вулицями. Ми були громадянами. Ми внесли свій внесок. Ми їли українську їжу і розмовляли українською мовою (так само, як і ідишем, звісно) та намагались бути частиною спільноти. Міста, як-от Львів та Умань, породили деяких величних равинів та мислителів нашого народу. У певних містах євреї володіли понад 75% магазинів. А коли нацисти входили у міста, за кілька днів вони застрелили десятки тисяч євреїв, тіла яких кидали в ями, аби вони гнили.
І як це – повертатись туди? Це дивне відчуття. І дивовижне, водночас.
Люди і смаки Києва – це неймовірна суміш «старого світу» та модерності. Чоловіки надзвичайно ввічливі та з повагою ставляться до жінок, без намагання бути мачо. Є сором’язливість і відчуття маленького містечка, навіть якщо це великий мегаполіс. Офіціанти прямі і дещо владні, але у дуже милий спосіб. Все дуже недороге і доларів тут достатньо. Київ зовсім не претензійний чи фантастичний. Це місто, в якому добре жити і, звісно ж, воно сучасне.
Воно католицьке (так в оригiналi, – Platfor.ma), але не таким чином, як італійські міста почуваються католицькими. Кожна вулиця в головній частині міста оточена деревами, парки і статуї скрізь. І так багато відтінків червоного, зеленого, жовтого і блакитного на будівлях, що здіймаються над скромним та розумним населенням, яке все ще страждає від тиску та гніту комунізму. Це все люди, які мають величезну віру, гордість і любов до тих самих речей, яких ми всі бажаємо – стабільність, щастя, успіх.
Повертаючись до Києва, міста, звідки моя родина втекла, я поверталась як американка. Як незалежна жінка. Як вчена. Як матір. Як донька. І так: як онука. Я взяла моїх дідуся та бабусю з собою до Києва – і прадідуся та прабабусю також. Я жива і моє існування – це їх спадщина. Я зроблена з їх ДНК. Я часто уявляю, котрий з моїх родичів міг співати, як я? Хто змушував людей сміятись, як це роблю я? Хто дивився на своїх синів так, як я дивлюсь на своїх? Хто стояв під хупою (це весільний балдахін) настільки закоханий, як і я, коли промовляла свої обітниці? Хто сміявся усім своїм тілом, коли щось здавалось йому смішним? Хто плакав, коли був свідком несправедливості? Хтось з моєї родини робив усі ці речі колись. І я – це усі вони зараз. Я живу для них. І я відвідую місця, звідки вони були вигнані, заради них.
Якщо я їду кудись, як-от в красивий Київ, я не можу впоратись із тим, щоби бути собою. Я не можу згадати те, що ми втратили тут. Ми втратили нашу мову і наші доми. Ми втратили матерів і батьків, братів і сестер. Ми втратили дітей і коханих. Вони намагалися змусити нас піти. Але вони змогли лише зігнути нас, та не зламати.
Впродовж тисяч років це було нашою історією. І я продовжу жити, знову і знову повертаючись до цих місць – я вже була в багатьох, але є ще більше – щоб показати, що ми досі тут. Колись наші предки працювали над підтримкою економіки цієї країни, хоча їм відмовляли у перевагах, які б вони мали отримати за свою працю. Тепер ми повертаємось туристами та роботодавцями і робимо свій внесок у її економіку, роблячи користь для тих, хто не був змушений втікати, щоб вижити.
Я знову приїду до Києва, але наступного разу приїду на довше, щоб відвідати й інші місця. Я хочу ще раз відвідати ту частину світу. Я хочу продовжити рухатись доти, доки не відвідаю усі місця, звідки вони нас прогнали. Одного дня я поїду до Львова та Умані і поїду до Мукачево і до Сувалок (Польща), до Білостоку (Польща) і до Одеси – і зроблю це з радістю та вдячністю. На ствердження простого факту, що я жива як єврейка. Як найбільший акт відплати, який я можу здійснити: акт буття в місці, яке намагалось зупинити навіть моє існування.
Мировое зло - ололо! || This world's crazy gimme' the gun
Наверное все киевляне знают, что на Михайловской есть Сквер Небесной сотни, возможно, многие там бывали. Но мало кто в курсе, что этим сквером занимается маленькая группка энтузиастов из проекта Місто-Сад. А кроме этого ребята еще и мотаются по востоку Украины, пытаясь возродить городские парки и превратить их в публичное, приятное для всех жителей пространство.
Этих людей очень мало, они отчаянные, но им очень нужна помощь. Хотя бы для киевского Сквера Небесной сотни.
Одна старая статья о прекрасной девушке, которая начала проект Місто-Сад focus.ua/society/302728/
В Киев приехала американская актриса Маим Бялик, известная по роли Эми Фара Фаулер из популярного ситкома "Теория большого взрыва". Фотографии из столицы Украины популярная актриса опубликовала на своей странице в Facebook.
Судя опубликованным снимкам, в Киеве она побывала на Майдане Незалежности, на утренней службе в храме, а также отведала вегетарианскую кухню в одном из ресторанов. Кроме того, актриса опубликовала снимок, вероятно сделанный из окна одной из гостиниц на бульваре Шевченко с подписью: "Доброе утро, Киев".
Бялик сообщила, что прибыла в Киев по работе. После Киева актриса отправится во Львов.
Не знаю, может, все и так уже знают и собираются, но объявлений в сообществе не было, вот, пусть будет
Мирна правозахисна хода “КиївПрайд-2017” відбудеться 18 червня під гаслом “Країна для всіх!”.
Марш пройде у неділю, 18 червня. Збір учасників з 9:00 до 10:00, початок Маршу - 10:00. Місце збору: площа перед входом до будинку Учителя (вул. Володимирська, 57). читать дальшеПросимо учасників прибувати якнайраніше, щоб уникнути черг та провокацій на вході. Після 10:00 ви не зможете потрапити на територію, тож не запізнюйтесь! Оргкомітетом буде оприлюднено детальну карту для учасників Маршу з позначенням маршруту та входів на територію проведення Маршу не пізніше п'ятниці, 16 червня.
Реєстрація для участі в Марші не обов'язкова, однак ви можете залишити свої контакти, щоб отримати інструкцію з безпеки та карту від організаторів: goo.gl/Xmub4L Обов'язково вивчіть інструкцію з безпеки, яку також можна знайти за цим посиланням: goo.gl/XzOnta
Доброго всем дня. Без кота и жизнь не та - бери скорей кота! Котёнок ищет дом и киевскую прописку, и, желательно, поскорее.Сам черный, годный, глаза зеленые, характер неугомонный, аппетит на десять котов, мурчалка громкая, любит валяться на коленях. Был у ветеринара, обработан от паразитов. Приучен к лотку, к рукам, ест корм и натуралку. Фотка смазанная, котенок очень шустрый. За репост спасибо. В умыл или тел. (099) 713 22 94 Надеюсь, это объявление тут законно.
Мораль сей басни такова: покупай Lacoste - и где-нибудь на станции метро "Выдубичи" встретишь таинственную незнакомку, за которой гонялся около сотни лет. Или где-то так.
Прекрасное открытие второго полуфинала Евровидения в украинском стиле! Ведущие шоу Александр Скичко и Владимир Остапчук не только пели, но и играли на свирели и аккордеоне. На сцене звучали "Euphoria" победительницы Евровидения 2012 Лорин, "My number one" победительницы 2005 года Хелены Папаризу, "Fairytale", с которой в 2009 году Александр Рыбак покорил Европу, и победная песня Кончиты Вурст в 2014 году "Rise like a Phoenix". Сопровождалось все это традиционными украинскими танцами.
Во вторник, 9 мая, столичную Родину-матерь "разукрасили" яркой подсветкой. Красочное световое шоу проходило в рамках международного песенного конкурса Евровидение 2017.
Видео представления сняли с помощью квадрокоптера с высоты птичьего полета и опубликовали в YouTube на канале Air Dreams Media.
На нем видно, как огромный монумент "примеряет" на себя разные украинские костюмы и традиционные орнаменты при помощи 3D-проекции, которая была направлена на статую и учитывала ее геометрию.
В Музее истории Киева открылась самая большая за всю историю Украины выставка киевского пейзажа. Здесь преставлены работы Пимоненко, Богомазова, Химича, Бевза, Исупова и других мастеров. Экспозиция состоит из двух частей: в одной - ретроспектива мэтров украинского искусства XIX—XX веков. В другой — работы наших современников. Такое сочетание позволяет оценить, как трансформировался город на протяжении столетий.
В ретроспективной части собраны больше ста работ из собраний Национального художественного музея Украины, Киевского национального музея русского искусства и Музея истории Киева. Так мы открываем для себя Киев с более 1 500-летней историей, начиная от классики конца XIX века Тараса Шевченко, Николая Пимоненко, Василия Штернберга до авангардных произведений начала ХХ века Александра Богомазова и Александра Хвостенко-Хвостова.
читать дальшеВ начале века художники изображали живописные уголки Киева, который в то время преимущественно имел усадебную застройку, а оживленная городская жизнь оставалась вне поля интересов творцов. Расцвет киевского пейзажа пришелся на послевоенные годы, когда разрушенный город быстрыми темпами восстанавливался после военных руин.
Вторая часть экспозиции Вторая часть выставки как раз и представляет собой собрание работ киевских художников с мировым признанием — Андрей Блудов, Петр Бевза. Есть здесь и работы талантливых новичков художественного мира, как например динамичная графическая серия «Лавра» Бориса Слажнева.
Проект приурочен к проведению в Киеве Евровидения, а создатели рассчитывают, что он привлечет внимание как киевлян, так и гостей. У посетителей будет возможность увидеть как уже известные произведения, так и работы, которые экспонировались крайне редко или выставляются впервые. Во время выставки запланированы также кураторские экскурсии по выставке, литературная программа, лекции, посвященные истории городского пейзажа как жанра и истории градостроительства, детский конкурс рисунка.
Во вторник вечером обновленные фонтаны на Майдане включили в тестовом режиме, и пользователи соцсетей уже успели их оценить.
«Большой» и «Малые» фонтаны включат первого мая. Петр Пантелеев — замглавы КГГА сообщил, что свето-музыкальное шоу будут показывать со вторника по четверг с 21:00 до 23:00. Для безопасности фонтаны оснастят системой видеонаблюдения.
Девушка фотографирует подругу на фоне цветущих деревьев. – Крутись, – командует фотограф. Та начинает кружиться вокруг своей оси. Легкий плащ порхает, как крылья, волосы развеваются буйной золотистой копной, на губах игривая полуулыбка. – Бля, щас блевану, – останавливается вдруг и шатается на месте. – Сфоткала, – успокаивает подруга.