Подружжя фермерів Марія та Тарас Ложенки 14 квітня заснували Музей сиру в підвальному приміщенні житлового будинку на вул. Шовковичній, 50а, в центрі міста. Екскурсії проводять українською та англійською мовами. В програмі є дегустація та майстер-класи для дітей з ліплення сирних коників.



+ + +


"Півтора століття тому українські сири мали шалений попит. Їх возили до французького Марселя. Швейцарці закуповували величезні головки й продавали у себе. Нашу сирну традицію вбили колгоспи", - розповідає Марія Ложенко. Площа закладу - 20 кв. м. Біля входу, замість стільців, лежать тюки сіна. На стендах викладена історія сироваріння в Україні. На стіні висить колекція сирних ножів з різних країн.

"Від звичайних відрізняються невеличкими зубцями. У колекції маємо експонати 1824-х і 1836-х . Купували їх в Україні, Європі, Росії. В Англії натрапили на три цікаві таїландські ножі з керамічними ручками у вигляді часнику, огірка, стручка гороху", - говорить Тарас Ложенко. Тримає широкого півметрового ножа, що нагадує пилку.

Посеред кімнати відвідувачі дегустують класичний німецький "Тельзітер", голландський "Гауда". Також сорти з мускатним горіхом, мигдалем, імбирем, абрикосом, бринзу. До них подають сухе біле вино, горіхи й мед п'яти сортів - імбирно-лимонний, ріпаковий, трюфельний, із різнотрав'я та з какао-бобами. Тарілки із сиром розкладені на двох дерев'яних столах, підвішених до стелі ланцюгами.

читать дальше