Не дивно, що класики зовсім не гребували міцним слівцем у своїх творах: «Поганий, мерзький, скверний, бридкий, Нікчемний, ланець! Гульвіса, пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! І очі видеру із лоба Тобі, диявольська худоба. Трясешся, мов зимою хорт! Мандруй до сатани з рогами, Нехай тобі присниться біс! З своїми сучими синами, Щоб враг побрав вас всіх, гульвіс, Щоб ні горіли, ні боліли, На чистому щоб поколіли, Щоб не оставсь ні чоловік, Щоб доброї не знали долі, Були щоб з вами злії болі, Щоб ви шаталися повік! Іван Котляревський, «Енеїда» Або «… спершу з мене вибивали дурування i примовляли, який я бузувiр, опришок, урвиголова, харциз, каламут i навiть химород. На таке противне слово я нiяк у душi не мiг погодитись.» Михайло Стельмах, «Гуси-лебіді летять» І як тут не згадати відповідь запорожців турецькому султану Мехмеду IV, який попередньо запропонував їм здатися: «Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голим гузном їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось — землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас.» |
не подобається? видаляй.
+1 :\
Не повірите, але бачити лайку в своїй стрічці не всім приємно. І це не ваш особистий щоденник, щоб на вашу вимогу від нього відписуватись.
Хоча і цікава інформація.