Дитинство на Троєщині: вибухівка під хмарочосами та свої пацички

[Макси_Лана]

Я люблю Троєщину. Оту сіру й бетонну Троєщину 90-х і нульових, оту абрикосово-квітучу, з кленовим опалим листям на асфальті, турніками й засніженими гірками просто за школою.
Батьки змалечку відпускали мене саму в двір. І не тільки мене — усіх батьки відпускали, лише поглядали з вікон і кричали час від часу: «Таня, іді кушать!», «Коля, бігом додому!»

Рубрика "На районі" - читачі та друзі Вікенду пригадують, яким було їхнє дитинство.

Дитинство на Троєщині: вибухівка під хмарочосами та свої пацички

Comments

[Phoenix Rising]

Ніколи не міг зрозуміти, чому на Трої дерева не ростуть. Ідеш по вулицях - п'ять метрів дерево, сім метрів... От вздовж озер все росте нормально, особливо на Закревського, там, де зараз новий парк. Але ідеш углиб масиву - якісь дерева-карлики. От цікаво, у Молодіжному парку чи Деснянському парку вони хоч трохи підросли з часу мого останнього візиту? Бо у мене склалося враження, що і там вони "застигли".