2 серпня 1989 року на Майдані Незалежності, який тоді носив назву площа Жовтневої революції, обвалилися колони портала Головпоштамту, через що загинули 11 людей. Цього року виповнюється 30 років трагедії. Чому це сталося, якими неймовірними версіями пояснювали та як дощ вплинув на кількість жертв?
Обвал Головпоштамта: 30 років трагедії
Обвал Головпоштамта: 30 років трагедії
-
-
02.08.2019 в 14:03-
-
04.08.2019 в 00:05Коли німці окупували Київ, вони знищили багато будівель на Хрещатику. Серед них був і колишній будинок Ейсмана.
Боже, хто ж це таке написав?
-
-
04.08.2019 в 14:16-
-
04.08.2019 в 23:39І де ж Михайло Кальницький написав, що Хрещатик підірвали німці?! Німці самі підірвали будівлі, в яких розташувалися? Разом з собою?
Сумна сьогодні дата…
Рівно 75 років тому, 24 вересня 1941 року, був практично повністю знищений київський Хрещатик.
У другій половині дня 24 вересня абсолютно несподівано відбувається найсильніший вибух у будинку № 28, де містився магазин "Дитячий світ". Будівля моментально завалюється.
Далі вибухає будинок № 30, що знаходився по інший бік вулиці Свердлова (Прорізної). У цей час на вулиці вишикувалася черга киян, які прийшли за наказом нової влади здавати радіоприймачі. Піднімається величезний стовп вогню і диму.
Протягом багатьох років після війни радянська пропаганда стверджувала, що Хрещатик було знищено нацистами. Але документальні свідчення, а також спогади свідків-киян, говорять про протилежне. Головну вулицю Києва було заміновано відступаючими радянськими військами.
Старий Хрещатик було підірвано і знищено у вогні разом з десятками кинутих радянською владою співвітчизників. Київ став єдиною в Європі столицею, де тактику "випаленої землі" було застосовано не ворогами, а своїми.
Услід за будинками на Прорізній починають вибухати будівлі на непарній стороні. Хрещатика. Горить і руйнується вся вулиця. Велетенське згарище видно з різних кінців міста.
Було знищено не не тільки Хрещатик, а й прилеглі вулиць та площу Спартака (нині Івана Франка), вулиці Миколаївську (нині Архітектора Городецького), Мерінгівську (Заньковецької), Ольгинську, частину Інститутської, Лютеранської, Прорізної, Пушкінської, Фундуклеївської (Богдана Хмельницького) та Думську площу ( нині Майдан Незалежності). Також було знищено унікальну будівлю цирку Крутікова (нині на його місці кінотеатр «Україна»), будівлю Міської Думи (знаходилась на Майдані Незалежності), хмарочос Гінзбурга (нині на його місці готель «Україна»), будівлю консерваторії та цілий Музичний провулок і багато інших будівель. Фактично Київ змінив своє обличчя…
Ситуацію ускладнило і те, що відступаючі війська Червоної армії вивезли з собою на лівий берег усю пожежну техніку. Звичайно, наказ було віддано тими, хто знав на що Київ приречено. За свідченнями очевидців, німці намагалися гасити пожежу всіма наявними засобами, але, по-перше, техніки було недостатньо, по-друге, як вже казали, у місті не працював водогін, і по-третє, цим діям заважали підпільники, які перерізували й псували ті нечисленні пожежні шланги, що були в наявності.
Хрещатик горів, а потім димів декілька тижнів. Німці огородили зону пожежі і виставили навколо неї охорону. Місцевим жителям доступ до своїх помешкань в забороненій зоні було закрито.
www.facebook.com/kiev.klab/posts/13762330390723...
За іншими пострадянськими публікаціями, мінування Києва заздалегідь тривалий час здійснювали: спеціальне інженерне управління полковника Голдовича 37-ї армії (командувач-генерал А. А. Власов) та новостворена в перші дні війни ОМСБОН НКВС. Також у мінування Києва взяла участь група з 50 професійних саперів-мінерів відомого радянського диверсанта-підривника полковника Ілля Старинова. Підрив замінованих київських будинків радянське командування здійснювало дистанційно, перебуваючи за кілька сот кілометрів від Києва - за допомогою радіофугасів Ф-10.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B4%D1%80%...
24 вересня 1941 року почалися вибухи будівель у центрі міста, які були заміновані співробітниками НКВС. Першим було підірвано будинок магазину «Дитячій Світ» на розі Хрещатику і Прорізної вулиці. Майже одночасно здетонували міни, закладені чекістами у сусідніх будинки поряд. Згодом будинок за будинком було підірвано весь Хрещатик та квартали прилеглих вулиць.
Намагання німців загасити пожежі в центрі Києва не дали результатів (станції водогону були цілеспрямовано підірвані більшовиками при відступі, пожежні машини вивезені). Терміново прокладені німцями від Дніпра протипожежні водонапірні шланги були перерізані залишеними у місті радянськими диверсантами. Спійманих диверсантів німецькі патрулі розстрілювали на місці, але врятувати центр міста це не допомогло — наявних протипожежних потужностей у нової окупаційної влади не вистачало.
Від пожежі та радянських мін увесь центр міста був майже повністю знищений. Радянські війська замінували всі важливі об'єкти та всі громадські будівлі та великі будинки міста, зокрема Успенський собор, який було підірвано 3 листопада (німці контролювали місто вже понад місяць, але не поспішали його розміновувати). Від вибухів і пожеж загинуло близько 300 німців, скільки киян - невідомо. Заміновані будівлі були підірвані разом із людьми. Після війни та весь радянський час державна пропаганда видала ці вибухи за німецьке бомбардування.
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%...
-
-
05.08.2019 в 11:06посилання на вікі: "Як підкреслює сучасний український письменник Юрій Краснощок"...
письменник це добре. але хотілося б бачити також посилання на істориків.
є посилання на якесь відео (воно недоступне)
або посилання на орловський воєнний вєснік, який сама ж укрвікі розцінює як спам.
повинні бути посилання на публікації українських істориків, на документи та поважні джерела.
а не на блогерів та письменників. вибачте.
не значит, що я не вірю в таку версію.
-
-
05.08.2019 в 13:09www.interesniy.kiev.ua/ua/to-hto-spaliv-hreshha...
photohistory.kiev.ua/articles.php?a=1-9
-
-
05.08.2019 в 13:47и машкевич как раз убежден, что взорвали немцы. впрочем машкевич и не историк. он физик по-моему.
в общем еще раз прощения, больше спорить не буду.
подожду все-таки документов и заявлений историков.